як робили дітей на Україні :)

[olesya_onischuk]

Хочу поділитися інформацією про вихід нової книги, яку варто мати у своїй домашній бібліотеці, а також не соромно подарувати на Новий Рік та Різдво коханим, друзям, колегам, керівництву тощо.

Можливо, хтось уже придбав та прочитав цю книгу? Дуже хотілося б її обговорити.

Мова йде про "Народна культура українців: життєвий цикл людини"- перший том історико-етнологічного наукового проекту,
присвячений віковій групі дітей. Автор ідеї, продюсер, упорядник і головний науковий редактор – д. і. н., проф. Марина Гримич. У книзі зібрано праці відомих етнологів з галузі етнографії дитинства, опубліковані наукові дослідження з усіх аспектів дитячої субкультури в українській народній традиції. Назви статей свідчать самі за себе: І. Ігнатенко (Колодюк) «Народні ембріологічні уявлення українців», О. Боряк «Творення дитини як семіотичного феномена», І. Щербак «Діти у народній термінології: лексика і символіка», В. Борисенко «Обряди перших років життя людини», Н. Аксьонова «Ініціація через гру», Г. Довженок «Діти і пісенний фольклор», І. Ігнатенко, А. Забловський «Профілактика хвороб і лікування дітей», М. Гримич «Діти прерій: дитяча субкультура українців Канади у "міжвоєнний" період ХХ ст.» та інші.
Крім наукових розвідок сучасних науковців, у книзі є розділ «З етнографічної класики», де опубліковано працю Ніни Заглади «Побут селянської дитини» (1929 р.) та архівні матеріали про народні дитячі ігри, записані М.Русовим у ХІХ ст. на Полтавщині.
Книгу рекомендовано до друку Вченою радою історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Видання здійснене за підтримки Центу українського фольклору Б. Медвідського (Університет Альберти, Канада) та Президента фундації "Відродження" (Швейцарія) Богдана Гаврилишина.
Призначається для науковців гуманітарних і суспільних дисциплін, студентів гуманітарних факультетів, широкого кола читачів, любителів українських старожитностей.

Подану нижче інформацію взяла з сайту видавництва "Дуліби", яке видало цю книгу.

[olesya_onischuk]

Ніхто не читав цю книгу?

Взагалі, дуже хотілося б обговорити книжки з української етнології, фольклористики, народознавства...Хто що читав та у кого які враження залишилися?

[Nikavina]

Цитата: Сообщение от olesya_onischuk М. Гримич «Діти прерій: дитяча субкультура українців Канади у "міжвоєнний" період ХХ ст.»

ага, для украинцев проживающих на Украине, эта наиболее актуальна...

[olesya_onischuk]

Цитата: Сообщение от Nikavina ага, для украинцев проживающих на Украине, эта наиболее актуальна...

"наиболее не наиболее", але для розумної людини, яка всебічно розвивається та цікавиться культурою, без сумніву, складатиме интерес.


а що стосується заявленної теми, то існували,
приміром, такі рекомендації, як "зробити" бажаної статі дитину:
якщо подружжя бажало мати сина, то при статевих зносинах жінка мала тримати свого чоловіка за праве яєчко ))

також сприятливими для зачаття хлопчика вважалися «чоловічі» дні – понеділок, вівторок, четвер.

ще ось таке: бажаючи, щоб народився хлопчик, клали під подушку чоловічі інструменти або шапку; якщо хотіли народження дівчинки, тоді клали гребінь або хустку
Взагалі, за народними віруваннями, стать майбутньої дитини залежить і від того, хто з батьків пристрасніший: якщо чоловік, то буде син, якщо жінка – народиться дочка.

Було ще і пару магічних прийомів ..

А от були певні дні, у які категорично заборонялося мати статеві зносини,щоб уникнути народження неповноцінних, калік, «виродків» . Насамперед, табу накладали під час чотирьох річних постів – Великого, Петрівського, Успенського, Пилипівського, пісних днів – середи і п’ятниці, православних свят, особливо дванадесятих, поминальних днів. Вважалося гріхом мати статеві зносини і під час місячних. Цікаво, що табу на статеві зносини накладалося і за необхідності дотримування ритуальної чистоти. Зокрема, чоловікам заборонялося здійснювати статевий акт перед риболовлею, полюванням, оранкою, сівбою, чищенням колодязя, заколюванням свині , жінкам – перед виготовленням основи тканини, готуванням страв, особливо тих, які потребували ферментації, наприклад замішуванням хліба . Крім того, обмежувати себе в статевих стосунках мали особи, які, за народними уявленнями, володіли таємними знаннями і навичками, насамперед пастухи, коновали, пічники, мельники . Застерігали від цього і перед далекою дорогою .